Мисткиня цікавиться суспільним аспектом володіння автомобілем. Автомобільні концерни ефективно працюють над тим, щоб їхня продукція підвищувала статус в очах власників і була атрибутом мужності. На вулицях Варшави дороге та шумне авто виконує репрезентаційну функцію, а для багатьох людей отримання водійських прав – це ініціація та тест, що прирівнюється до отримання атестата зрілості. Тобола запитує про споживацький гедонізм, пов'язаний з використанням автомобіля:

 "А можливо, ми вже остаточно отруєні смогом, шумом, шумом і агресії? Ми просто опустили руки. Але, можливо, там щось є для нас. Можливо, щось приємне або хоча б заспокійливе. Щось, що ми знаємо. Щось, що дозволяє нам врятуватися. Щось, що наповнює недоліки. Відсутність стабільності, престижу та гідності. Суб'єктивність. Може, підземний паркінг, оповитий вихлопними газами, за певних умов стає раєм?»

Maria Toboła

Марія Тобола створює відео, перформанс, інсталяцію, скульптуру та поезію. Вона випускниця Мистецького університету у Познані та відрахована з Академії мистецтв у Варшаві. Реперка, кухарка, креаторка стилю та смаку. У своїх роботах вона заграє з умовностями, іронічно доводячи їх до межі абсурду. Її проєкти можна успішно окреслити як дурнуваті та кепські приклади концептуального мистецтва. Виставляє свої роботи у Польщі та за кордоном. Мешкає та працює у Варшаві.