Під час приготування до Маршу Незалежності 2021 року митець спостерігав за будівельними матеріалами в центрі Варшави. Їх переносили з ронда Дмовського, щоб захистити простір міста від руйнування майна, як під час «Битви за Емпік» попереднього року. Матеріали, призначені для створення поверхні у Середмісті, не пересунули, не для покращення комфорту людей, а за розпорядженням воєводи, щоб захистити мешканців від вибухів агресії серед маніфестантів. Художник звертається до мистецтва Шарлоти Посененське, яка використовувала технологію та розвиток à rebours, досягнуту на основі масової продукції та стандартизації. Колишні стандарти ремонту вулиць у майбутньому можуть набути іншого значення. Прикладом цього є підземні переходи, які у 70-х роках ХХ ст. вважалися рішенням, що забезпечувало безпеку пішоходів, а сьогодні їх засипають.   

Jan Domicz

Ян Домич створює відео, об’єкти та інсталяції. Він випускник Städelschule у Франкфурті та Мистецького університету у Познані. У своїх роботах використовує нарративний потенціал простору та його соціополітичні імплікації. Його цікавить перетин приватних та публічних місць. Він виставляє свої роботи у Польщі та за кордоном, зокрема, на Бієнале Архітектури у Венеції та в Музеї сучасного мистецтва у Франкфурті. Митець був стипендистом Міністерства культури та національної спадщини й Інституту Адама Міцкевича. Окрім мистецької діяльності, реалізовує квазі-кураторський проєкт «Office for Narrated Spaces». Живе та працює у Варшаві.